Краматорські школи готові до автономії, але чекають уточнень до закону

Закон України “Про освіту” значно збільшує академічну, організаційну, фінансову та кадрову автономію шкіл і дитячих садків.

Що зміниться після автономізації, та чому краматорські заклади освіти не квапляться йти у “самостійне плавання”, Антикризовому медіа-центру розповіла начальник міського управління освіти Марина Мозольова.

“Головний принцип, який незабаром буде втілюватись у рамках освітньої реформи – гроші ходять за дитиною. Тобто фінансування будь-якого закладу освіти залежатиме від кількості школярів або вихованців дитсадка. Після набуття автономії заклад зможе вільно використовувати свій грошовий ресурс за потребами, а також шукати додаткові джерела фінансування”, – повідомила Марина Мозольова.

Закон “Про освіту” дозволяє школам набувати не тільки статусу бюджетної установи, але й статусу неприбуткового або прибуткового закладу освіти. Це означає, що школа зможе мати власний рахунок і, відповідно, розпоряджатись власними коштами. Зараз всі школи та садочки Краматорська обслуговуються з єдиного рахунку: кошти знаходяться у “загальному котлі” та звідти розподіляються. Тобто в освітніх закладів немає мотивації ні до економії коштів, ні до раціонального їх використання.

У Краматорську поки що одна загальноосвітня школа № 22 має автономію за статутом – і то лише де-юре, але де-факто нею не користується. Річ у тому, що адміністрація цієї школи та керівництво всіх інших закладів освіти чекають на прийняття підзаконних актів, які повинні внести конкретику у відповідну статтю закону. Проте існують ще вагомі причини, за якими краматорські освітяни не поспішають здобувати самостійність.

“Фінансова автономія передбачає додаткове навантаження на кожен заклад освіти. Зокрема, прийдеться ввести дві нові штатні одиниці – бухгалтера та фахівця зі складання проектно-кошторисної документації і проведення закупівель за системою “Prozorro”. Зараз усіма фінансовими операціями займається централізована бухгалтерія управляння освіти, і це великий обсяг роботи. Наприклад, щороку ми укладаємо приблизно 2500 договорів на постачання товарів та послуг”, – пояснила Марина Мозольова.

Водночас, навіть після набуття автономії, кожен заклад може за бажанням делегувати управлянню освіти повноваження проводити торги на “Prozorro”, натомість невеличкі закупівлі (без застосування електронної системи) здійснювати самостійно.

Фінансова автономія та принцип “гроші йдуть за дитиною” неминуче призведе до оптимізації шкільної мережі. Зараз у Краматорську вже є школи, які знаходяться поруч одна з одною, і обидві заповнені на 50 відсотків від проектної потужності. За даними статистики, через 5-6 років очікується демографічне просідання, діточок стане набагато менше. Мало наповнені школи просто не зможуть утримувати величезні будівлі за ті кошти, що їм надаватимуть. Їх прийдеться закривати.

“Звісно, це дуже болюче питання, тому ми розробляємо стратегію, за якою спочатку будемо знижувати ступень закладу, щоб діти після 9-го класу переходили до більш потужної у плані якості навчання школи. Наразі такий шлях розглядається у відношенні ЗОШ № 19, в якій наповнюваність класів нижче за середню по місту. Школа займає передостаннє місце за результатами ЗНО і знаходиться поруч з Краматорською українською гімназією – найсучаснішим навчальним закладом. Безперечно, що учні тільки виграють, якщо перейдуть туди на навчання. Щодо педколективу, то це теж не проблема, оскільки в Краматорську є вакансії вчителів”, – наголосила керівник управляння освіти.

Окрім економічної свободи, автономія передбачає багато нових організаційних повноважень.

“Важливою новацією є те, що право на призначення і звільнення педагогічних працівників у школах переходить від управління освіти до керівника закладу. При цьому самі директори шкіл обираються на конкурсних засадах, максимум на два терміни по шість років. Дострокове звільнення керівника може ініціювати Піклувальна рада, яка складається з батьків, представників місцевого самоврядування та громадськості. Цей колегіальний орган, на відміну від звичайного батьківського комітету, має повноваження перевіряти й фінансову діяльність закладу”, – зазначила Марина Мозольова.

Також заклади освіти можуть самостійно розробляти свої освітні програми або використовувати типові. Єдина вимога – їх відповідність державним стандартам освіти, прийнятим Міністерством освіти й науки. Всі інші питання змісту та форми освіти школи вирішуватимуть самостійно.

Так, школам надається право визначати режим своєї роботи, структуру навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами), тривалість навчального тижня, дня, занять, відпочинку між ними; застосовувати інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу у межах часу, передбаченого освітньою програмою.

Крім цього, освітня реформа скасовує контроль з боку місцевих управлінь освіти – в них будуть ліквідовані відповідні інспекції.

“Навіть адміністрація школи не повинна втручатись в освітній процес окремого класу. Тобто ані директор, ані завуч не можуть зайти на урок, якщо вчитель цього не дозволить. Таким чином захищені права як вчителя, так і учнів. До того ж, вчителю не обов’язково мати конспект уроку – за власним уподобанням він може користуватись або друкованими матеріалами, або методичними розробками”, – розповіла Марина Мозольова.

Як і зараз, всі педагогічні працівники мають обов’язково підвищувати кваліфікацію, але ця процедура зазнає докорінних змін. Замість підвищення кваліфікації учитель може з власної ініціативи пройти добровільну сертифікацію на знання предмету і володіння сучасними освітніми методиками. Пройшовши таку сертифікацію, вчитель отримає на три роки сертифікат і 20% надбавку до зарплати, а також зможе навчати інших педагогів.

Щоб освітня реформа запрацювала повною мірою, зокрема тут, у Краматорську, потрібно ухвалити ще багато документів. Закон “Про освіту” – це базовий документ, який містить посилання на інші закони та підзаконні акти. Коли вони будуть нарешті прийняті, наша освіта продемонструє реальні зміни, результати яких ми зможемо оцінити найближчим часом.

Добавить комментарий

Закрыть меню